експозиція

-ї, ж.

1) Частина твору, де змальовуються суспільне середовище і життєві обставини, в яких формувалися риси характеру дійових осіб, історичні умови, що впливають на розвиток подій і т. ін. || Перший розділ музичного твору, в якому дано виклад основних тем.

2) Систематизоване розміщення експонатів, що дає більш-менш закінчене уявлення про певне коло предметів чи проблем. || Самі експонати, розміщені в певній системі, у певному порядку.

3) Кількість освітлення, яку одержує світлочутливий матеріал під час фотографування. || Те саме, що видержка 3).

4) муз. Частина або розділ будь-якої музичної форми, що містить початковий виклад основного матеріалу. || Назва першого розділу у фузі, сонатній формі, рондо-сонаті.

5) Тривалість дії шкідливого чинника на організм.